Бабин Яр у спогадах очевидців змушує здригатися від страху: психіатричні лікарні, сотні полеглих та гриф "цілком таємно"

79 років тому в Бабиному Яру німці, що окупували тоді Київ, почали розстрілювати євреїв. Пізніше — пацієнтів психіатричних лікарень, ромів, радянських військовополонених і українських націоналістів. За різною інформацією, у Бабиному Яру вбили від 70 до 200 тисяч людей.

Читайте Знай в Google News!

У світі є понад 60 музеїв Голокосту, найвідоміший серед них — Національний меморіал Катастрофи й героїзму "Яд Вашем", пише hromadske.

Родичі тих, хто загинув у Бабиному Яру або ж врятувався від розстрілів, складають картину історії по пазлах. Рідні розповідають історії, які було не заведено згадувати навіть у вузькому колі сім’ї. Зокрема, про пам’ять і те, як вона поступово втрачається. Про те, як люди через покоління її шукають, зберігають та вшановують.

Володимир Пронічев про свою маму Діну Пронічеву

Володимир живе в одному зі спальних районів Києва. Він давно на пенсії, але на розмову проводить нас у свій маленький кабінет. У ньому фортепіано, тренажер, комп’ютер, нагороди, фотографії та безліч дрібниць на поличках. Над стареньким диваном висить портрет молодої жінки, матері Володимира, — Діни Пронічевої. У 1941-му вона врятувалася від розстрілів у Бабиному Яру, а в 1946-му виступила свідком на Київському процесі, після якого стратили декількох німецьких офіцерів.

Матір Володимира Пронічева Діна у 1941-му врятувалася від розстрілів у Бабиному Яру. Згодом її спіймало гестапо, але врятував поліцай, який виявився партизаном.

"Про те, що біля мене, дворічного хлопчика, стріляли німці, щоб виманити маму з будинку, я дізнався в 15 років від сусідки. Мама тоді мене виміняла в німців на золоту обручку".

Володимир детально переповідає історію своєї мами, зазначаючи всі деталі. Їх він знає з книги Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр" і з виступів матері на процесі. Синові вона про розстріли й переховування майже не розповідала.

Артур Рудзицький про прадіда, його доньку і внучку з родини Фаєрманів та про прабабусю і діда з родини Вайсблатів

"Ви уявляєте, декілька тижнів тому я випадково знайшов серед документів листа. У ньому йдеться, що мого прадіда розстріляли 11 жовтня, — Артур Рудзицький дістає з файлу жовтий папірець, складений трикутником, обережно розгортає його. — Ось що наша родичка в 1944-му пише зі звільненого Житомира в евакуацію в Самарканд: "Дорога Рахіль, 11 жовтня минає три роки, як твого батька схватили на вулиці гітлерівці та разом з іншими нещасливцями розстріляли в Бабиному Яру".

Чоловік, про якого йдеться в листі, Бер Фаєрман, не встиг виїхати з Києва з початком війни. Разом з донькою Фані та семирічною онукою Лялею їх розстріляли.

Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, раніше археологи натрапили на середньовічний шедевр у простій глибинці.

Як повідомляв портал Знай.ua, на Тернопільщині біля костелу знайшли трупи священика, дівчини та дитини.

Також Знай.ua писав, що українські археологи відкопали пляшку часів Османської імперії - ось з чого Сулейман поїв вином Роксолану.