Аграрії заявили про масове повстання проти прийнятих "земельних змін" – Уряду готують новий план дій

Обговорення затвердженого в березні Закону про ринок землі, що неодноразово призводив до масових протестів в Урядовому кварталі, й досі не вщухають. Втім, цього разу результат став куди грунтовнішим – українські аграрії повідомили про об'єднання, відзначивши про рішення вступити в рішучий діалог із представниками влади, презентувавши власну концепцію розвитку фермерства в Україні. Подробиці дізнавалися Знай.ua.

Земельна реформа має бути прозорою: викорінення корупції та монополії

Про існуючі загрози розвитку фермерства йшлося на пресконференції "Українське селянство напередодні ринку землі", що відбулася 7 жовтня в Українському кризовому медіа-центрі.

"Сьогодні серйозним викликом є зменшення особистих селянських та мізерної кількості фермерських господарств: у нас понад 20 тисяч реально працюючих, а, наприклад, в сусідній Румунії 3, 8 млн, в Польщі – біля 1, 5 млн. Чому в європейських розвинених країнах є успіх? В першу чергу, головним є напрямок, стратегія розвитку країни – не випадково 72 Генасамблея ООН прийняла рішення про "десятирічку" розвитку сімейних фермерських господарств. На жаль, у нас тенденція і далі йде до монополії українського аграрного устрою", – зазначає голова ГО "Союз українського селянства" Іван Томич.

Тільки за підсумками цього року, Україна не дораховується тисяч фермерів, як і десятків тисяч особистих селянських господарств – а це, загалом, 70 – 100 тисяч робочих місць в сільській місцевості.

"Ми відверто говоримо про загрозу, що постала перед українським аграрним виробництвом. Зокрема, це погодні умови: засуха, а на Півночі, Заході – затоплення, які принесли не тільки серйозне зменшення виробництва зерна, ягід і фруктів, а й вплинули на економіку. Дрібні виробники ледь зводять кінці з кінцями у цих умовах, що зараз склалися. Уряд повинен відобразити рятування ситуації через бюджет – через програми українського державного фонду фермери не отримали ні однієї гривні, це рідкість у новітній історії України", – наголошує Іван Томич.

За словами спікерів, державне фінансування є безпосередньою складовою комплексної проблеми. І, якщо говорити про наступний рік, то він буде надзвичайно важливим, відповідальним і, водночас, загрозливим для України.

"З 1 липня 2021 року вступає в силу Закон про ринок землі і ми хочемо донести до влади і до суспільства, що треба вживати всіх заходів, аби у нас не було біди. Сьогодні 97 % фермерських господарств заявляють, що вони не можуть брати участь у процесі: податкова політика, безправність в судовій системі – це тільки окремі складові. А щодо обіцяних дешевих кредитів, то цілеспрямованих кредитів на покупку землі фермером немає зовсім. Потреба – в межах 5 – 6 млрд грн для того, щоб український фермер був учасником продажу ринку землі, а не спостерігачем", – відзначає голова Союзу українського селянства.

Як відзначив Іван Томич, на впровадження прозорої земельної реформи та викорінення корупції, потрібно щонайменше 2 млрд грн – на проведення інвентаризації землі, розмежування земель державної/приватної власності, виведення "з тіні" понад 10 млн гектарів тощо. А це, в свою чергу, поповнюватиме бюджет країни не менш ніж на 50 млрд грн щорічно. Натомість, наразі на відповідні заходи, спрямовані на прозорість ринку, Уряд фінансування не виділив.

Покінчити із зароблянням "прокладок" – концепція розроблена

Про відсутність конкретних кроків покращення умов роботи для українських аграріїв у проголосованому Законі про ринок землі відзначають і в Асоціації фермерів та приватних землевласників України.

"Мета даної земельної реформи до сьогоднішнього дня не визначена, як і не визначений поетапний план дій, щоб через кожні півроку знати, на який етап ми виходимо. Вже більше 12 років, як Європа, Америка і Канада взяли курс на те, що обіг землі є тільки в одну сторону – збільшується банк державної землі. Якщо Україна продасть свою землю, буде як в Палестині у 1948 році, коли Ізраїль купив землю, чи як в Мадагаскарі, де немає жодного клочка в руках корінного населення – все скупили іноземні компанії", – відзначає президент ГО "Асоціація фермерів та приватних землевласників України" Микола Стрижак.

Натомість, як підкреслив Микола Стрижак, наразі з боку Уряду жодного кроку не зроблено для розвитку сільських територій і підняття добробуту українського селянства.

"Я, фермер, продаю свою овочеву продукцію по 5 грн, а в Києві я бачу її на прилавках по 15-20 грн – питаємо і ми, і споживачі: "Хто заробляє на "прокладках"?" Треба покінчити з існуючою політично-корупційної системою, як і зі штучним стриманням аграрного розвитку в Україні. Бо усі потреби українського споживача у м'ясі, молоці чи то ягід українські фермери могли б забезпечити. А у нас виходить – землю продати, а землероби поїдуть робити за кордон, яких вже і так чимало поїхало", – каже фермер, Віце-Президент ВГО Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Леонід Кириченко.

Учасники заходу заявили про подальше об'єднання аграріїв та налагодження діалогу з українською владою.

"Всі громадські організації, включаючи Комітет захисту української землі і Об'єднаний штаб захисту української землі, будуть об'єднуватися і робити все, щоб вийти на цивілізований, демократичний шлях розвитку українського суспільства на базі середнього класу. А для нас це є сімейне фермерське господарство, об'єднане в потужну обслуговуючу сільськогосподарську кооперацію", – наголошує президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак.

Власне, концепція розвитку, яку українські аграрії пропонуватимуть представникам "верхівки" державного керівництва наразі вже розроблена. Основні положення було обговорено в ході розширеного засідання правління Союзу українського селянства "Велика Селянська Рада", що відбулося у вересні в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки".

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.