Як Держпраця працює на кишеню міністра Петрашка

Всі «переваги» від цього дуже добре відчуває на власному кармані керівник Мінекономіки І.Петрашко та декілька наближених до нього осіб, які разом організували зухвалу корупційно-здирницьку схеми.

Значимість Державної служби з праці, яка раніше займалася переважно розслідування нещасних випадків на виробництві та невиплатами зарплат на великих підприємствах, різко посилилася з введенням в 2018 році драконівських штрафів за порушення трудового законодавства, зокрема за неоформлених працівників. Одночасно Служба трудових інспекторів Держпраці отримала право без попередження «навідуватися» на будь-який об'єкт господарювання і під виглядом допитливого клієнта або здобувача роботи, розпитувати співробітників про те, як платять зарплату, чи дають частину в конвертах та інше. А потім робити висновки про застосування штрафних санкцій. Із зловживанням цим не забарилися. Проте, саме із приходом на посаду нинішнього керівника Мінекономіки Ігора Петрашко масштаб та зухвалість зловживань набули вкрай непристойного рівня.

Пан міністр Петрашко у співучасті з головою Держпраці Віталієм Сажиєнком поставили на промисловий рівень корупційні схеми в системі Держпраці. До речі, наші «герої» познайомилися ще під час перебування Петрашка заступником гендиректора агрохолдингу. Сажиєнко в той час очолював управління приватизації «Державної продовольчо-зернової корпорації України». Петрашко із Сажиєнком взаємовигідно «співпрацювали» потай від свого керівництва – відкати від продажу зерна державі за відверто завищеною ціною лилися рікою (осідаючи в кишенях обох).

Корупційна співпраця продовжилась й після приходу Петрашка до уряду. Наразі в системі Держпраці сформовано стійку працюючу корупційну систему, за якої представники бізнесу, через вчинення на них адміністративно-розпорядчого тиску з боку керівництва Держпраці, на систематичній основі вимушені надавати останнім через мережу посередників неправомірну вигоду за «супровід» їх бізнес-діяльності. В числі інших, роль посередників виконують: компанія «ФПГ Транс коммотідіс», підконтрольна Вахтангу Міміношвілі, екс-начальнику Державного гірничопромислового нагляду, а нині адвокату, який за сприяння В.Сажиєнка та І.Петрашки просунув свою ставленицю Ганну Зуб, на посаду в.о. керівника регіонального управління Держпраці в Донецькій області.

До Зуб головне управління Держпраці в Донецькій області очолював Володимир Шубін - ще один протеже Міміношвілі. 16 серпня 2018 року він був заарештований під час отримання 500 тис. грн. (половини з обумовленої хабара в 1 млн грн) від директора одного з підприємств, яким за підсумками перевірки Держпраці в Донецькій області загрожував штраф в 40 млн грн. Пані Зуб працювала у Шубіна начальником підрозділу, яке «виявляло» багатомільйонні «порушeння» і готувало матеріали для багатомільйонних стягнень. Удвох вони «прославилися» тим, що виписали рекордні штрафи - по 32 млн грн. До речі, держпідприємство «Сeлідoвугoль», наприклад, «покарали» на 17 млн грн. Зацікавлені особи знали, що питання вирішується шляхом 20%-го відкaту. Звичайно, апетити не зменшилися із підвищенням Зуб на посаді, а велика частка відкатів йде «на гору» - через Сажиєнка до Петрашка.

В Київській області аналогічну функцію виконують зареєстровані в м.Обухові фірми «Технічний центр діагностики та експертиз» і «Український науковий інститут прикладних технологій». Обидві структури засновані громадянкою на ім'я Нана Кілаберія, прописаної в Донецькій області. А з В.Сажиєнко вони пов'язані через його радника Олексія Рибікова.

Проще кажучи, Сажиєнко за згоди Петрашка продає франшизи на використання бренду Держпраці в різних областях України. Й збирає для Петрашка «данину» від корупційної діяльності таких, як Г.Зуб, яка з одного боку доїть бізнес, з іншого є ланкою, через яку корупційні кошти осідають в кишенях Сажиєнка та Петрашка.

Така корупційна складова діяльності «посередників», що забезпечують негласну «комунікацію» між бізнесом та керівною ланкою Держпраці є одним із основних джерел протиправного збагачення керівника Мінекономік Петрашки та голови Держпраці Сажиєнка.

Майже всі корупційні схеми в Держпраці побудовані на базі норм Законів України, які можна трактувати в залежності від обставин та бажання того, хто трактує. Маються на увазі закони «Про колективні договори і угоди», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про оплату праці», «Про об`єкти підвищеної небезпеки» та «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» тощо. Через можливість вільного трактування окремих норма вказаних законів довести корупційну складову в діях інспекторів Держпраці представляється вкрай важко. Що й використовують для власного збагачення Петрашко з Сажиєнком, стоячи на вершині корупційної піраміди в Держпраці.

Для того, аби корупційна система працювала в повному обсязі і без перебоїв, В.Сaжіeнкo проводить масштабну кадрову ротацію, розставляючи на важливі посади своїх довірених осіб. З цією метою він поза конкурсами просуває на посаду керівників окремих регіональних підрозділів своїх довірених осіб. Наразі як мінімум в 7 областях України йдуть судові процеси з питання незаконних звільнень або скасування конкурсів з призначень. Число позовів неухильно зростає.

З метою звільнення «не лояльних» до себе працівників В.Сажиєнко разом з І.Петрапшкою під приводом реорганізації деяких регіональних управлінь Держпраці, виступили з ініціативою створення на базі Донецького та Луганського регіональних управлінь Східного міжрегіонального управління Державної служби України. 26 червня 2020 року Уряд прийняв рішення про створення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці шляхом об'єднання Головного управління Держпраці у Донецькій області і Головного управління Держпраці у Луганській області.

Таким чином, І.Петрашко та В.Сажиєнко зміцнили власний контроль за корупційною складовою діяльності регіональних управлінь Держпраці. До речі, Сажиєнка можна привітати із придбанням за більш ніж півмільйона майже нового авто Skoda Superb. Зрозуміло, що на зарплатню держслужбовця автівку за 513 тис грн не купиш. Звідки гроші? Про це написано вище.

Звичайно, постає питання – чому багатомільйонні корупційні схеми Петрашка так би мовити сходять йому з рук. Є два варіанти – у правоохоронних органів не доходять до нього руки, або Петрашко із кимось ділиться незаконно отриманими грошима, щоб його не чіпали. Проте, якщо влада дійсно взяла курс на боротьбу з корупцією, у цій статті вдосталь матеріалу для показового кейсу притягнення до відповідальності високопосадовця-корупціонера.