Ні для кого не секрет, що ПЛР-тести для діагностування коронавірусу не дають стовідсотковий результат. Визнають це також лікарі та інші медичні експерти. Як результат, після отримання лженегативного тесту людина з усіма симптомами не йде на самоізоляцію і продовжує заражати інших людей. Про те, чому тести обманюють і що робити, щоб результат був максимально точним, пише видання "Вести".
Читайте Знай в Google News!
Помилковий і невизначений результат
Точність існуючих в Україні ПЛР-тестів для виявлення сovid-19 становить всього 70%, визнав глава МОЗ Максим Степанов. Тобто приблизно третина дають помилковий результат. При цьому, за словами Голови Держпродспоживслужби Києва Олега Рубана, статистика ще гірша: "ПЛР-тест на коронавірус лише в 60% показують правильний результат".
Такий високий відсоток обману вже призвів до того, що в МОЗ виключили обов'язкове ПЛР-тестування для визначення діагнозу. При цьому, як каже голова Київського лабораторного центру Сергій Чумак, крім помилкових результатів, ПЛР-тести іноді дають невизначені результати.
Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
Будуть великі штрафи: з якого віку юнаків чекають у ТЦК
Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
"Все залежить від того, якою тест-системою ми користуємося. Буває, що при використанні системи з постановкою 94 зразків — три-чотири зразки можуть бути не визначені. В такому випадку ми робимо перестановку і, якщо отримуємо той же результат, значить щось пішло не так. У такому випадку ми просимо швидкі допомоги забрати знову зразки і привести їх нам повторно", — сказав Чумак.
Тим часом практикуючі лікарі зізнаються, що вже давно не звертають уваги тільки на тест. "Чутливість методу ПЛР-70-80%. У нас є пацієнти з негативними результатами тесту, але у них є Covid-19. Буває так, що лабораторний тест на коронавірус дав негативний результат, проте подальша комп'ютерна томографія легенів показує зміни, характерні для нової коронавірусної інфекції. Тому ми використовуємо весь арсенал: починаючи від забору крові на аналізи і закінчуючи КТ. А просто ПЛР-тестам ми не довіряємо", - сказав сімейний лікар з Києва Андрій Ніколаєв.
Чому тести брешуть?
Однозначної відповіді на це питання не існує. Перше, про що говорять лікарі, — це неправильна підготовка пацієнта до тесту.
"Уявімо ситуацію, що пацієнт йде вранці здавати тест. Він прокинувся, почистив зуби, прополоскав рот, поснідав, випив гарячого чаю, ще раз прополоскав рот... Після всіх цих процедур у нього в порожнині рота просто може не бути вірусу. Він вимився. Тобто дуже важлива сама підготовка пацієнта", - сказав ексглава Українського Центру грипу Олександр Гриневич. За його словами, для максимальної точності ПЛР-тесту дуже важливо не здійснювати ніяких маніпуляцій в ротовій порожнині за дві години до взяття зразка.
При цьому проблема може бути і в умовах зберігання зразків. "Між моментом, коли взяли мазок, і тим, коли зібраний матеріал відправили на дослідження, може пройти досить багато часу. Зараз держлабораторії буквально завалені, тому може бути, що той білок, який необхідний для визначення вірусу, просто зруйнувався. Адже невідомо, наскільки лабораторії дотримуються технологічного процесу", — пояснив Гриневич.
До слова, про великий вплив людського фактора говорить і гендиректор лабораторії "ДІЛА" Олексій Бабич. "Близько 80% помилок і недостовірних результатів при лабораторних дослідженнях відбувається через порушення так званого преаналітичного етапу, тобто того, як, чим, коли і де медичний працівник бере біоматеріал", - сказав він.
Також не можна виключати і проблеми з тест-системами, про що раніше неодноразово говорив біохімік, академік НАНУ, голова Комісії з біобезпеки і біозахисту При РНБО Сергій Комісаренко. "На сьогоднішній день дуже великі питання викликає якість проведених в Україні ПЛР-тестів. Насправді держава повинна була взяти ситуацію у свої руки. Тобто визначити якість тестів, знайти ті, які мають найменшу кількість хибнопозитивних і помилково негативні результати, і проводити тільки їх. Причому потрібно бути точно впевненим в їх якості. А у мене поки такої впевненості немає", - зазначив Комісаренко.
Час має значення
Також не варто забувати і про час, який в питанні визначення наявності вірусу в організмі грає вирішальну роль. "Дуже багато залежить від того, на якому терміні хвороби знаходиться пацієнт. Якщо це день, коли вірус розмножується, то людина повинна отримати позитивний тест. Але якщо точно такий же тест пацієнт робить на 15-20-й день після перших симптомів, то у людини може бути і негативний результат. Хоча пацієнт хворий, в наявності вже всі наслідки, пневмонія, але самого вірусу вже немає. Та ж пневмонія, яка може активно розвиватися, вже не залежить від наявності вірусу в організмі", — говорить Гриневич.
За його словами, на більш пізніх термінах хвороби, наприклад, з п'ятого по одинадцятий день, Covid можна буде виявити за допомогою комп'ютерної томографії. Те ж саме стосується і експрес-тестів. "По ІФА-діагностиці особливість наступна: антитіла починають утворюватися тільки з сьомого дня. І надалі їх стає все більше. Спочатку з'являються антитіла М, потім - десь з третього тижня - з 'являються антитіла G. І якщо людина перехворіла, то у нього є антитіла G, але останнім часом з'являється безліч інформації про те, що людина перехворіла, а антитіл у нього немає. Людина може захворіти повторно, і, як правило, повторні захворювання набагато важчі, ніж легке первинне", — говорить Гриневич.
Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше.
Нагадавши, в Україні за добу 3 565 нових хворих на коронавірус, 70 померло.
Раніше портал "Знай.ua" повідомляв, що Ляшко пригрозив українцям новими жорсткими обмеженнями.
Також портал "Знай.ua" писав, що лікар пояснила, чому українці по-різному переносять коронавірус.