В Україні на тлі посилення контролю за військовим обліком ширяться тривожні чутки: мовляв, за неявку до ТЦК можуть заблокувати банківські рахунки не лише самого військовозобов’язаного, а й усієї його родини. Проте юристи заспокоюють — це не відповідає дійсності.
Насправді механізм фінансової відповідальності чітко прописаний і має кілька етапів. Спочатку територіальний центр комплектування виносить постанову про адміністративне правопорушення — за статтею 210-1 КУпАП. Йдеться про порушення правил військового обліку.
Якщо штраф не сплачено протягом 15 днів, справа передається до виконавчої служби. І лише після відкриття виконавчого провадження можливий арешт рахунків — але виключно самого боржника.
Ключове правило, на якому наголошують правники, — в українському законодавстві діє принцип індивідуальної відповідальності. Це означає, що ні дружина, ні батьки, ні діти не можуть відповідати за дії іншої особи лише через родинні зв’язки.
Єдиний виняток — спільне майно або рахунки. У такому випадку виконавець може намагатися стягнути частку боржника. Але навіть тут мова не йде про повне блокування коштів інших членів сім’ї.
Більше того, закон прямо захищає певні категорії виплат. Під арешт не підпадають:
- соціальна допомога;
- аліменти;
- пенсійні виплати (частково);
- стипендії.
Банкомат, скріншот: YouTube
Навіть у разі блокування рахунку боржник має право звернутися до виконавця, щоб розблокувати частину коштів — зокрема суму, необхідну для базових витрат.
Отже, розмови про “колективне покарання” всієї родини — це міф. Реальні ризики стосуються лише самої особи, яка порушила закон. І головна небезпека — не миттєве блокування, а накопичення штрафів, які з часом можуть подвоюватися та призводити до реального арешту активів.
Нагадаємо, за незаконну мобілізацію — до в’язниці: Рада готує жорсткі покарання для ВЛК і військкоматів
Раніше ми розповідали, що бусифікували попри відстрочку чи хворобу: як поводитися та чого краще не робити
Також, ТЦК отримають повне досьє на українців: запрацювала нова система військового обліку