Судові "проколи" Нацбанку та скасування конкурсу "Ощадбанку" – гучні деталі

Нещодавно в Україні відбулася гучна подія – 15 липня Верховний суд відмовив касаційній скарзі Національного банку України проти банку "Преміум", який потрапив під "ліквідаційну хвилю" 4,5 роки тому, не маючи жодної заборгованості ані перед державою, ані перед НБУ. Разом з цим, були прийняті рішення щодо скасування рішення НБУ про ліквідацію банку та скасування рішення Фонду про початок ліквідаційної процедури. Та поки ж довгоочікуваної реалізації в життя положень відповідної постанови так і не відбулося. Разом з цим, у ЗМІ набувають розголосу і, не менш гучні, деталі проведення конкурсу на посаду Голови Правління АТ "Ощадбанк". Цікаві подробиці обох цих питань розповів Голова Правління банку "Преміум" Леонід Первак.

- Який у Вас трудовий стаж?

- Закінчив я у 1987 році Одеський інститут інженерів морського флоту за спеціальності "Фінансування та економіка морського транспорту". Після цього я до 1990 року працював заступником головного бухгалтера та начальником фінансово-економічного департаменту Миколаївського морського порту.

З 1991 року я працював на посаді головним бухгалтером управління культури облвиконкому.

У 1998 році навчався в Канаді у банку, а потім я почав працювати керівником Миколаївського регіонального управління «Правексбанку», а з 2000 року – Головою Гларавління «Правексбанку».

З 2003 року працював на посадах заступника Голови Правління банків «Форум», «Фінанси та кредит», «Златобанк», а потім до 2020 року я працював головою правління банку «Преміум».

-Отже очевидно, що Ви у банківській сфері не новачок. А що, власне, зараз із банком «Преміум»?

- Його у 2016 році намагався незаконно ліквідувати Національний банк України, а точніше його тодішня очільниця Валерія Гонтарєва. Втім я особисто звернувся до Господарського суду міста Києва і дійшов до Верховного Суду. В результаті, саме цим судом діяльність Національного банку України було визнано неправомірною та постановлено компенсувати усі матеріальні, фінансові та моральні збитки акціонерам банку.

- А що ж тоді з вкладниками? Що з активами банку?

- Банк «Преміум» – один з дуже небагатьох банків, який повністю розрахувався з клієнтами банку: як фізичними, так і з юридичними особами.

Більш того, близько 200 млн грн, що належать банку «Преміум», перебувають на кореспондентському рахунку в Нацбанку, що свідчить про позитивну динаміку розвитку активів банку.

- Отже, Валерія Гонтарєва по суті «вбила» реально працюючий банк? З яких саме причин? До кого Ви зверталися, щоб припинити це свавілля?

- Це з міста Лондона зараз Валерія Гонтарєва розповідає, що вона біла та пухнаста і наводила лад у банківській системі. Насправді, все трохи не так. І яскравий тому приклад – історія, що сталася з банком «Преміум».

Даний банк вона ліквідувала лише тому, що голова наглядової ради банку у 2015 році подав свою кандидатуру на посаду мера Києва. Не знаю, хто саме за це просив, але з досить великою вірогідністю припускаю, що це був саме Петро Порошенко.

Тому було включено анти-законні важелі тиску. Національний банк України, ні з того ні з сього, призначає перевірку, за результатами якої складає акт із суто вигаданими порушеннями. Наприклад, було написано, що банк порушує правила операцій з цінними паперами, а потім пишуть правдиву інформацію – що в активах банку, взагалі, відсутні цінні папери.

Я добився прийому у тодішнього Президента України Петра Порошенка. Але, хоч він і запевнив мене, що буде все по закону і банк має працювати, тільки-но я вийшов за двері його кабінету, як він дав команду вводити в банк тимчасову адміністрацію.

- Отже, Ви довели у Верховному Суді свою правоту, але після змін у законодавстві, так званого «антиколомойського» закону, роботу банку відновити неможливо?

- На жаль, Ви повністю праві. Однак, я все ж вирішив поборотися у конкурсі за посаду Голови Правління та заступника Голови Правління АТ «Ощадбанк».

- Дуже цікаво. Нещодавно як раз розпочалося журналістське розслідування з питання діяльності наглядової ради цього банку. Що Ви можете сказати з даного приводу?

- На жаль, можна констатувати один простий факт – українська влада втрачає вплив на свої ж банки через протягнутий іноземцями та підтриманий Петром Порошенком у 2015 році закон, який створив такі органи з числа іноземців та наділив їх величезними повноваженнями.

Кого туди набрали, важко навіть уявити – і це при тому, що українські банкіри та фінансисти є дуже професійними і, переважно, як раз вони впродовж останніх 20 років розробляли новації у банківському просторі та реалізовували їх.

- Справді? А то досить часто, навпаки, звертають увагу, що Україна відстає і нам потрібні іноземні фахівці.

- Принаймні, у банківській сфері нам навчатися нічому. Про це ще можна було казати наприкінці 80-х років та на початку 90-х років минулого століття. Утім, зараз ми самі здатні багато чому навчити іноземців. Справжні банкіри на Заході це визнають.

- І як пройшов конкурс щодо Вас?

-Мені відмовили на самому першому етапі. Відмовили, не зустрічаючись зі мною, не обговорюючи мої пропозиції щодо удосконалення роботи АТ «Ощадбанк», а мені, навіть не будучи в середині банку, видно, як можна змінити на краще багато моментів.

З огляду на це, я звернувся з позовом до суду та вимагаю скасувати цей фарс, що іменується конкурсом.

- Що ж, власне, не так із його проведенням?

-На жаль, багато чого. Я впевнений, що суд розбереться з цим питанням, оскільки я бачу численні порушення, починаючи з незрозумілого проведення конкурсу на посаду Голови Правління, коли його призначають, потім припиняють, потім знову проводять.

У конкурсі на посаду заступника Голови Правління мені також просто повідомили, що я не підхожу. Однак, зазначу, повідомив не банк, не конкурсний комітет, а якесь товариство з обмеженою відповідальністю, якому наглядова рада, наскільки я розумію, делегувала замість себе відбирати претендентів.

-А конкурс проводить наглядова рада АТ «Ощадбанк»?

-Так, вона. До її складу входять, здебільшого, іноземці. Що вони знають про нашу фінансову систему та про українські реалії, мені незрозуміло. Як вони можуть відбирати кандидатури, скажіть мені будь-ласка, якщо в Україні не працювали, а оті "нові обличчя" з вітчизняних реформаторів також у банківській сфері не мають імені.

Ставлять питання про знання англійської мови. Добре. Я її знаю. Втім, для роботи на вітчизняному ринку навіщо це знання? Щоб з ними без перекладача спілкуватися? На цих посадах потрібен вітчизняний фінансист і української йому вистачить повністю.

Коментар адвоката Леоніда Первака

Кілька уточнюючих деталей розповів і адвокат Леоніда Первака, який представляє його інтереси в суді, – Олексій Бебель.

-Чи є, на Ваш погляд, шанси скасувати конкурси в АТ «Ощадбанк»?

-Знаєте, я ніколи нічого не кажу про те, що може відбутися. Прогнози давати – справа не найкраща. Натомість, я бачу багато підстав, які дають змогу стверджувати, що проводити конкурс у такий спосіб, як це відбувається, неправильно з точки зору закону.

-Чому, на Ваш погляд, це відбувається?

- Мені здається, що основна причина у тому, що в Україні конкурси проводяться, здебільшого, не для того, щоб відібрати кращих. Це стосується судової системи, прокуратури та багатьох інших органів. Банківська система, нажаль, не виняток.