На відміну від попередніх кількох тижнів, третій день поспіль робочий день в Парламенті розпочинається з пленарних засідань. Та, якщо на попередні два нардепи прибували немов "по дзвінку", як учні до школи, то сьогодні, 5 листопада, Голові Верховної Ради Дмитру Разумкову довелося не раз чекати депутатів з "кавової перерви". І це при тому, що в порядку денному було кілька ґрунтовних законопроектів – розгляд поданої Кабміном "антикорупційної програми" на майбутні 4 роки та обговорення Державного бюджету України на 2021 рік. Якщо по "грошовому" питанню Постанова була мирно прийнята в першому читанні, а висновки та пропозиції до Закону про держбюджет передані Уряду, який тепер має модернізувати документ до другого читання, то розгляд плану "очищення" системи перетворився на масштабну дискусію. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Антикорупційна Стратегія збадьорила всіх – до спорів долучилися всі політсили
Незважаючи на незначну 10-хвилинну затримку на початку засідання, "гаряча" пора обговорень, по суті, настала лише за 1-1,5 години – в залі майже постійно не вистачало необхідного для процедури голосування кворуму депутатів. Робочий режим налагодився лише після наполегливого зауваження Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, якому довелося неодноразово переривати хід засідання паузами очікування колег.
Мобілізацію в Україні посилять: ТЦК змусять працювати ефективніше
Пенсія зросте майже на 1000 грн: хто може сподіватися на підвищення
Ціни рекордні, але буде дорожче: нерадісні прогнози для власників авто з ГБО
Українцям приготували нові виплати: хто отримуватиме 4500 грн щомісяця
"Звертаюся до тих народних депутатів, які до 11.00 не випили каву. Я дуже вас прошу розуміти відповідальність, яка на вас лежить, і знаходитись в сесійній залі. А не приходити потім і говорити, що 10 людей запізнилося, 15 запізнилося – я ж бачу, що 346 в залі!", – наголосив з трибуни Дмитро Разумков майже за 1,5 години після офіційного "старту".
Підвищений тон Голови Парламенту поставив крапку в "походеньках" нардепів.
Одним з найвагоміших питань порядку денного став розгляд поданого Кабміном Законопроекту № 4135, ініціатором якого виступив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Положення документу, по суті, представляють собою покрокову антикорупційну Стратегію та відповідні держпрограми на подальші 4 роки.
Як йдеться у пояснювальній записці до Проекту Закону про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки, дослідження, проведене навесні 2020 року щодо рівня корупції в Україні, засвідчило, що 91,2% населення України вважає проблему корупції "дуже серйозною" (69%) або "скоріше серйозною" (22,2%).
"За нашими підрахунками, реалізація стратегії дозволить зекономити до 200 млрд грн щорічно – лише завдяки заходам, впровадженим на митниці, економія сягатиме щонайменше 50 млрд грн щорічно. Стратегія пройшла процес погодження 37 органами влади, серед яких 12 Міністерств – обговорювали та узгоджували документ з кінця червня до середини вересня", – зазначає голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков.
Не менш важливим, за словами Олександра Новікова, стало те, що у розробці проекту Антикорупційної стратегії взяли участь українські експерти, представники громадськості та міжнародних організацій. Наприклад, у різнотематичних публічних консультаціях-обговореннях, що стали однією з частин загального аналізу, взяли участь 30 незалежних експертів та 31, 5 тис українців.
Власне, і ключові сфери запропонованої програми визначалися на основі "інтенсивного курсу" досліджень – зокрема, думки громадян і бізнесу.
"Загалом, це 8 ключових сфер, серед яких охорона здоров'я, сектор оборони, боротьба з незаконним будівництвом та інші. Після розробки Стратегії у НАЗК, її було схвалено Урядом та підтримано Нацрадою з питань антикорупційної політики", – підкреслив голова Національного агентства з питань запобігання корупції.
Більше конкретики до "солодкої" промови очільника НАЗК додала голова профільного Комітету Верховної Ради.
"Більш важливо те, що нарешті ця Стратегія дає відповідь на питання не тільки як посадити, але як не допустити корупції. Електронні послуги для громадян і бізнесу, антикорупційний компонент в освіті, реформа конфлікту інтересів, судова реформа, прозора система оцінки якості роботи прокурорів, автоматизація на митниці та в податковій, єдиний електронний містобудівний Кадастр – все це головні завдання, які мають бути виконані", - прояснює голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.
Акцентувати увагу на топі корупціонерів: "Це не стратегія – це реферат"
Втім, представники багатьох політичних фракцій і груп наданий план викорінення найглобальнішого руйнівного "коріння" – корупційної системи, що давно пронизала фактично усі сфери діяльності в країні – оцінили на "трієчку".
Одним із зауважень стала відсутність детальної конкретизації кроків його реалізації. Саме з цієї причини представники депутатської групи "За майбутнє" назвали презентований документ "рефератом".
"Я вичитав Стратегію і, чесно кажучи, напроти кожної проблеми у нас що пишеться? Впроваджено, забезпечено, спрощено, скасовано, здійснено, утворено, завершено, мінімізовано, унеможливлено, зменшено, розмежовано, налагоджено, проведено, надано, передбачено, вирішено, визначено, оприлюднено… Це не стратегія – це реферат. Скажіть, що вам заважає зараз посадити корупціонерів, які навіть зараз тут серед нас сидять у цьому залі? Мільярди виділяються на антикорупційні органи. Скільки ще потрібно створити органів, щоб ви почали працювати? Ми проголосуємо, якщо це дійсно вам допоможе", - наголосив Голова підкомітету з питань дотриманням антикорупційного законодавства у сфері реформування оборонно-промислового комплексу Комітету з питань антикорупційної політики Антон Поляков.
Про необхідність сконцентрувати увагу на покаранні конкретних топ-корупціонерів, які "як щури гризуть корабель України", наголосив і нардеп від партії "Батьківщина" Валентин Наливайченко.
Представники ж партії "Голос" наголосили, що сам факт появи такого плану вже стане точкою відліку переходу країни з періоду утопічного розкрадання до етапу довгоочікуваного "нарощування" стратегічних кроків в очищенні системи.
"Це базовий документ, який дає можливість наперед передбачити, де є проблеми, які плануються механізми рішення, а найголовніше – за що відповідає Кабінет міністрів, Верховна Рада, правоохоронні органи. Фактично це антикорупційний план для країни. Дуже хороший приклад, коли до його розроблення долучені всі органи виконавчої влади, правоохоронних органів, громадські організації і міжнародні партнери теж дуже позитивно її оцінили", – відзначив нардеп Ярослав Юрчишин.
Варто зазначити, що найважливіша функція в очищенні системи належатиме Національному агентству з питань запобігання корупції, яке, згідно з положеннями Законопроекту, 1 раз на рік публічно представлятиме висновки – зробити це потрібно до 1 квітня.
Саме НАЗК має забезпечити створення та введення в експлуатацію інформаційної системи моніторингу реалізації антикорупційної політики.
А єдиним "втішним гарантуванням прозорості" для більшості українців є заборона внесення змін до державної антикорупційної програми без проведення їх громадського обговорення.
Незважаючи на досить тривалу дискусію, Законопроект все ж таки був прийнятий за основу – "за" проголосувало 320 народних депутатів. Окрім того, одразу після цього відбулося окреме голосування про скорочення строків підготовки до другого читання – "за" пришвидшення процесу віддали свій голос 229 парламентарів.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.